Кафедра хірургії стоматологічного факультету. На кафедрі здійснюється підготовка з хірургії (загальної і спеціальної) майбутніх лікарів - стоматологів. Для цього вона забезпечена сучасною клінічною базою (хірургічні відділення лікарні № 15 на 120 ліжок, навчальними приміщеннями і науковою лабораторією). Наукові досягнення в клініці традиційно, з часу завідування кафедрою професора О.К.Горчакова, стосувалися широкого вивчення проблем ендокринної хірургії, насамперед хірургічної патології щитовидної залози, паращитовидних залоз, наднирників. Розроблені оригінальні методи хірургічного втручання на щитовидній залозі, вперше застосована радіойодна терапія токсичного зобу (О.К.Горчаков, М.П.Черенько, 1955), розроблені нові методи діагностики ендокринних захворювань, зокрема радіологічні та рентгенконтрастні. Вивчені зміни в ЦНС, серцево-судинній системі та загального обміну при тиреотоксич-ному зобі. Вивчені та апробовані нові засоби передопераційної підготовки та консервативного лікування хворих на токсичний зоб та ендокринопатії.
Професором О.К.Горчаковим проведена велика робота з підготовки на кафедрі наукових кадрів через аспірантуру та клінічну ординатуру, створена школа хірургів-ендокринологів, серед яких професори М.П.Черенько, О.Н.Люлька, А.В.Ромашкан, доценти: А.Т.Степаненко, В.М.Пархоменко та інші. Ним опубліковано близько 100 наукових праць з важливих питань хірургії, насамперед хірургічної ендокринології, шоку тощо. Спрямування, яке дав професор О.К.Горчаков кафедрі, зробило її практично головним центром України в ендокринній хірургії.
З 1960 до 1964 рр. кафедру очолював професор Д.Ф.Скрипниченко. Він розвинув у клініці додатково такий напрямок, як легенева хірургія (хірургічне лікування легеневих нагноєнь, ехінококозу та інших захворювань). За період завідування кафедрою професор Д.Ф.Скрипниченко підготував 3 кандидатів наук, написав підручник з хірургії для медичних училищ.
З 1963 до 1985 рр. кафедрою завідував професор В.Д.Братусь. За ці роки розширено діапазон хірургічної діяльності, зокрема в абдомінальній хірургії, хірургії опіків, пластичній хірургії. За цей період клініка розширена до 180 ліжок, прибудований новий корпус клініки з аудиторією для студентів. Керівником кафедри підготовлено за цей час З доктори медичних наук, багато кандидатів, опубліковані монографії: "Хірургічне лікування термічних опіків" (1963), "Гострі шлунково-кишкові кровотечі" (1971), "Інтенсивна терапія в невідкладній хірургії" (1980), "Геморагічний шок" (1989). За удосконалення методів діагностики і лікування опіків професор В.Д.Братусь у 1981 р. удостоєний Державної премії УРСР. У 1970 р. він обраний член-кореспондентом АН України.
З 1985 до 1994 рр. кафедру очолював професор М.П.Черенько. Наукові інтереси його, як і раніше, зосереджені на вивченні і розробці проблем ендокринної, черевно-порожнинної та гнійної хірургії. Ним розроблені нові способи оперативних втручань на щитовидній залозі при дифузному токсичному і вузловому нетоксичному зобі, метод прижиттєвого скрашування паращитовидних залоз для профілактики травматичного гіпопара-тиреозу, метод активного хірургічного лікування гнійного маститу. За період завідування кафедрою М.П.Черенько підготував одного доктора і 11 кандидатів медичних наук. Ним опубліковано 6 монографій та перший в Україні україномовний підручник "Загальна хірургія". За розробку методів лікування та профілактики ендокринних захворювань М.П.Черенько отримав у 1988 р. Державну премію УРСР.
З 1997 р. кафедру очолює професор М.І.Тутченко. Під його керівництвом клініка поряд з традиційними напрямками хірургії розробляє проблеми невідкладної допомоги хворим з гострими формами черевно-порожнинної патології та травмами черева, а також проблему трансплантації органів. Професор М.І.Тутченко першим у Києві і другим в Україні успішно виконав пересадку печінки хворому. На кафедрі плідно розвивається навчально-методична робота, спрямована на поліпшення підготовки студентів з хірургії.
