Закінчується набір на підготовчі курси. Довідки за тел.: 454-49-83, 235-31-45.               
Актуальні лінки
 Кафедрa пропедевтики внутрішньої медицини №2
РІК ЗАСНУВАННЯ 1932

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ
Початкова назва - кафедра терапії санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту (КМІ) імені О.О. Богомольця - заснована в 1932 році на базі терапевтичного відділення залізничної лікарні м. Києва по вул. М. Коцюбинського, 8 на 60 ліжок. Завідувачем кафедри був призначений учень фундатора Київської терапевтичної школи В.П. Образцова професор Федір Аристархович Удінцев.

У зв'язку з переходом В.А. Удінцева на кафедру госпітальної терапії з 1938 до 1939 року кафедрою за сумісництвом завідував професор Олександр Семенович Берлянд. Він одночасно був завідувачем кафедр пропедевтичної та госпітальної терапії.

В 1939 році завідувачем кафедри обрано професора Володимира Олександровича Ельберга, учня академіка М.Д. Стражеска. Він залишався на цій посаді до 1941 року.
На початку Великої Вітчизняної війни кафедра разом з інститутом евакуювалася до м. Челябінська, де нею керував за сумісництвом завідувач кафедри госпітальної терапії професор Ф.А. Удінцев (1941-1944).
Після повернення до Києва кафедру очолив у 1944 році професор Вадим Миколайович Іванов.
Він - учень академіка Т.Г. Яновського. Клінічною базою кафедри стає Київська лікарня для обслуговування водників - добре оснащений на той час лікувальний заклад із високим рівнем організації діагностичної та лікувальної роботи (вул. Новопавлівська, 9).
У 1951 році завідувачем кафедри знову обирається професор В.О. Ельберг (після переходу В.М. Іванова на кафедру госпітальної терапії). Клінічною базою кафедри спочатку є Київська міська лікарня № 14 (корпус 6 по вул. Шовковичній, 39/1), а з 1955 року - Київська дорожня лікарня № 1 (вул. М. Коцюбинського, 8). У цей час кількість ліжок клінічної бази досягла 190. Після виходу в 1959 році. професора В.О. Ельберга на пенсію кафедрою керував доцент Є.І. Ліхтенштейн, який в 1960 р. був призначений завідувачем курсу профпатології.
В 1960 році завідувачем кафедри обрано за конкурсом професора B.C. Нестерова, який до цього працював у Воронежі.
Після його смерті (1973 рік) і до 1988 року кафедрою завідував учень академіка В.М. Іванова професор Євген Львович Ревуцький.
В 1986 році кафедра отримала нову клінічну базу - щойно побудований п'ятиповерховий терапевтичний корпус № 2 клінічної лікарні № З Дніпровського району м. Києва (вул. П. Запорожця, 26) на 240 ліжок терапевтичного профілю.
В 1988 році в зв'язку з переходом професора Є.Л. Ревуцького на посаду професора завідувачем кафедри обраний за конкурсом професор Т.Д. Никула, учень професора А.П. Пелещука.
В 1990 році клінічна база кафедри розширилася до 260 ліжок після організації відділення хронічного гемодіалізу.
З 1 вересня 1990 року в зв'язку зі зміною назви факультету і спеціальності кафедра перейменована в кафедру терапії медико-профілактичного факультету КМІ, котрий з 1 вересня 1992 року отримав назву Український державний медичний університет (УДМУ) імені О. О. Богомольця.
Реформа вищої школи в Україні привела до поступового зменшення кількості студентів медико-профілактичного профілю, що навчалися на кафедрі терапії (1993-1997 pp.). Натомість з 1993 р. на кафедрі почали вивчати пропедевтику внутрішніх хвороб студенти половини медичних факультетів університету. З 1 вересня 1994 року кафедра терапії медико-профілактичного факультету реорганізована в кафедру пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 УДМУ, а останній у 1995 р. отримав статус Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
У 2000 р. два відділення клінічної бази кафедри (нефрологічне і хронічного гемодіалізу) офіційно реорганізовані в міський нефрологічний центр, до складу якого увійшов також нефрологічний консультативний кабінет.

Професор Тарас Денисович Никула, доктор медичних наук, професор, дійсний член Української академії наук, Нью-Йоркської академії наук, Аакадемії наук вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України.
Народився 5 січня 1936 р. в селі Банилів Вижницького району Чернівецької області. У 1960 р. з відзнакою закінчив лікувальний факультет Чернівецького державного медичного інституту, з 1984 р. - доктор медичних наук, з 1988 р. - професор. З 1988 р. - завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб (ПВХ) № 2 Національного медичного університету (НМУ) імені О.О. Богомольця. У 1988-1997 р. виконував також обов'язки проректора НМУ з навчальної, наукової роботи чи їх заступника.
У 1995 р. обраний дійсним членом Української академії наук національного прогресу та почесним академіком Української медичної стоматологічної академії, в 1996 р. - академіком Академії наук вищої школи України, в 2002 р. - дійсним членом Нью-Йоркської академії наук, у 2004 р. - дійсним членом Української академії наук.
Автор 585 опублікованих наукових праць, у т.ч. 34 винаходів, 3 корисних моделей, 40 навчальних посібників і монографій.
Створив школу терапевтів-нефрологів: підготував 3 докторів, 15 кандидатів медичних наук і 4 магістрів медицини, котрі складають більшість викладачів кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 НМУ, працюють у США, Канаді, Німеччині та інших країнах. Видав 3 терапевтичні тлумачні словники чотирма мовами (українською, англійською, російською, латинською), опублікував серію наукових праць щодо впорядкування нефрологічної термінології, впровадження законів і принципів логіки в нефрологію.
Засновник (1998 р.) і незмінний відповідальний редактор щорічника "Актульні проблеми нефрології" , на сторінках якого публікуються роботи не тільки вітчизняних, але й зарубіжних (Німеччина, Росія, Словаччина) авторів, а його випуски розміщуються на сайтах в Інтернеті; науковий редактор відділу гастроентерології журналу "Лікарська справа", член редколегій трьох інших наукових журналів.
Голова центрального відділення медицини Академії наук вищої школи України. Організатор і керівник клініки Київського міського нефрологічного центру. Під його керівництвом опрацьовані методика латеральної терапії внутрішніх захворювань, експрес-діагностичний комплекс нетрадиційних неінвазивних методів.
Ці та інші здобутки мають резонанс не тільки в Україні (присвоєння почесного звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (2003), нагородження 4-ма Почесними грамотами МОЗ України, обрання членом президії правління товариства терапевтів України, членом правління Української асоціації нефрологів, ревматологів і гастроентерологів України, головного терапевта "Укрпрофоздоровниці", удостоєння нагороди Ярослава Мудрого АНВШУ та ін.), обрання дійсним членом Європейських асоціацій - ренальної, діалізу і трансплантації, заступником генерального директора Міжнародного біографічного центру по Європі (Кембрідж, Велика Британія), консультативним редактором Американського біографічного інституту (США). Удостоєний 18 вітчизняних і міжнародних медалей, у т.ч.: Ярослава Мудрого (АНВШ України, 1998), "Лідери для нового століття" (Інститут "Хто є хто", США, 2000), ордена "Excellentia", медалей "2000 видатних людей XX століття", "2000 видатних інтелектуалів XXI століття" і "2000 видатних учених XXI століття" (Міжнародний біографічний центр, Кембрідж, Велика Британія, 2000 і 2002). Номінований почесними міжнародними званнями "Людина року", "Міжнародний вчений року" (2003, 2004) тощо.

Штат кафедри
Завідувач кафедри - з.д.н.т. України, д.м.н. проф. Никула Т.Д.
Д.м.н. проф. Мойсеєнко В.О.
Д.м.н., доц. Палієнко І.А.
К.М.Н., доц. Шевчук С.Г.
К.М.Н., доц. Прима А.В.
Асистенти, кандидати медичних наук: Кармазіна О.М., Новікова Т.Г., Осташевська Т.Г., Трунова СВ., Хомазюк В.П.
Асистент Красюк І.В.
Асистент Бишовець Р.В.

Кафедра ПВХ № 2 має клінічний профіль і розташована на базі другого терапевтичного корпусу Київської міської клінічної лікарні № 3. Штатним розкладом у 2004/05 н. р. передбачено 11,25 ставок професорсько-викладацького складу, працює 12 осіб: завідувач кафедри, професор, 4 Доценти і 6 асистентів, у тому числі 3 доктори мед. наук (проф. В.О. Мойсеєнко та доц. І.A. Палієнко підготовлені в 2000-2003 pp.) і 7 кандидатів мед. наук. 2 асистенти (І.В. Красюк і Р.В. Бишовець) ще не мають наукового ступеня, але завершують виконання кандидатських дисертацій. На кафедрі є 2 старші лаборанти і 4 лаборанти.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОБОТА
На кафедрі проводиться навчання студентів медичних факультетів № 1 і № 4, Чернігівського філіалу медичного факультету з професійно-орієнтованих дисциплін "Догляд за хворими" (IV семестр) і "Пропедевтика внутрішніх хвороб" (IV-VI семестри), студентів фармацевтичного факультету (У семестр, очне і заочне відділення) з дисципліни "Перша долікарська допомога", інтернів, магістрантів, клінічних ординаторів і аспірантів терапевтичного профілю, а також стажування слухачів ФПК терапевтичних кафедр.
На кафедрі є і правильно ведеться необхідна навчально-методична документація, приведена у відповідність з новим навчальним планом.
За підсумками рейтингу нашій кафедрі в 2004 р. було присуджено призове III місце серед усіх кафедр НМУ.

НАУКОВА РОБОТА
Виконані НДР: 2 держбюджетні та 1 госпдоговірна (в рамках міжнародного багатоцентрового дослідження) нефро- та гастроентерологічного профілю. Видано 15 книг, опубліковано 189 статей і тез доповідей, отримано патенти на 14 винаходів.
Кафедрою у завершеній у 2004 р. НДР "Клінічна оцінка анемії, серцево-судинних і негрове-гетатиних порушень при хронічній нирковій недостатності (ХНН), розробка нових способів їх діагностики та лікування" вперше встановлено, що:
1. Виживання хворих з вираженою ХНН у разі малосимптом-ності на 56 % більше, ніж при бага-тосимптомності, а за наявності екстраренальних ускладнень - на 33 % менше, ніж при їх відсутності.
2. Зміни клапанів серця виявляються у 92 % хворих з термінальною ХНН, що є наслідком ремоделювання серця.
3. Епоетинотерапія покращує гемодинамічні параметри, дозволяє досягти суттєвої регресії гіпертрофії лівого шлуночка.
4. Опрацьований новий спосіб збільшує точність визначення втрат есенціальних мікроелементів при гемодіалізі на 69%, що уточнює патогенез уремічної анемії.
5. Опрацьовані 3 нові способи лікування хворих з ХНН із застосуванням ПАЙЛЕР-світла, прологованої нейрометамерної фармакопунктури та дозованої нейрометамерної електростимуляції забезпечують збільшення антигіпертензивного, вегетонормалізувального і знеболювального ефектів на 32-45%.

Клінічна база кафедри (260 ліжок, 1568 кв. м) включає відділення: терапевтичне, ревматологічне, кардіологічне, реанімаційне, гастроентерологічне, нефрологічне, хронічного гемодіалізу.
У 2000 р. створений міський нефрологічний центр, який з 2002 р. використовується спільно з Інститутом нефрології АМН України.
Виконання програми "Здоров'я киян" - щорічно. За звітний період проведено:
консультацій хворих -5891;
УЗД-досліджень хворих - 890;
проліковано хворих - 2568;
виїздів по санавіації - 5;
науково-практичних конф. - 59;
впроваджено інновацій - 46.

Пошук по сайту

Швидка допомога
Всі аптеки Києва
Меддопомога
Страхування
Перевірка на СНІД
Донорство
Гаряча лінія
Мультімедія
Фотоальбом
Слайд-шоу
Відео
Презентації

Головна  |   Адреси   |  Послуги  |   Контакти
Copyright © Національний медичний університет імені О.О.Богомольця