РІК ЗАСНУВАННЯ 1871

Колектив кафедри 2005 року

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ
Історію санітарно-гігієнічного факультету слід розпочати з викладання гігієни в університеті Св. Володимира, яке бере свій початок на кафедрі державного лікарезнавства разом з судовою медициною, лікарським законодавством і ветеринарною поліцією з епізоотичними хворобами. Першим керівником кафедри державного лікарезнавства в січні 1842 року призначено професора Віденської медичної академії Івана Федоровича Леонова. Цю посаду він займав до 1853 року.
В подальшому кафедру очолювали: професор Мерінг Фрідріх Фрідріхович - 1853-1857 роки; професор Ергард Федір Федорович - 1857-1871 роки. Як окремий курс при кафедрі державного лікарезнавства гігієну читали адьюнкт Х.Я. Гюббенет та доцент А.І. Слободзинский. Раді університету Св. Володимира належить ініціатива першого в Європі офіційного рішення від 15 жовтня 1864 року щодо створення окремої кафедри гігієни. Ініціатором його був професор університету Св. Володимира А.П. Вальтер. Це рішення підтримали Московський, Харківський, Казанський університети та Петербурзька медико-хірургічна академія.
В 1865 р. рішення щодо створення окремої кафедри гігієни в університеті Св.Володимира було офіційно затверджено Міністерством народної освіти.
В 1871 році заснована кафедра під назвою "кафедра гігієни, медичної поліції, медичної географії і статистики" медичного факультету університету Св. Володимира. Відомо, що ця перша гігієнічна кафедра стала в майбутньому кадровою, теоретичною та науковою основою для створення наступних кафедр нинішнього Національного медичного університету імені О.О. Богомольця:
- Кафедри мікробіології, вірусології та імунології (1918 p.);
- Кафедри гігієни праці та професійних захворювань (1923 p.);
- Кафедри соціальної медицини та охорони здоров'я (1924 p.);
- Кафедри епідеміології (1932 p.);
- Кафедри комунальної гігієни та екології людини (1935 p.);
- Кафедри гігієни харчування (1935 p.);
- Кафедри гігієни дітей та підлітків (1925 p., 1935 p., 1944 p.). Засновник та завідувач першої в Україні кафедри гігієни університету Св. Володимира (1871-1893 pp.) та гігієнічної лабораторії (1875 р.), доктор медичних наук (1869 p.), професор (1872 p.), декан медичного факультету (1884-1887 pp.) Субботін Віктор Андрійович.

Субботін Віктор Андрійович (01.03.1844-17.09.1898)
Організатор санітарної служби м. Києва.
Його основна наукова діяльність присвячена гігієнічним проблемам водопостачання та водовідведення, води водойм, гігієни населених місць, гігієни харчування, проблемам викладання гігієни. Професор В.А.Субботін організовує при кафедрі гігієни університету Св. Володимира першу в Україні гігієнічну лабораторію. З 1875 року впроваджує експериментальні методи дослідження. Автор понад 40 наукових праць, серед яких чільне місце займає перший вітчизняний підручник з гігієни. Доктор медичних наук з 1886 p., завідуючий кафедрою гігієни університету Св. Володимира у 1893-1914 pp.
Організував систематичний санітарно-лабораторний нагляд за річковим водопроводом в м. Києві.

Орлов Володимир Дмитрович (26.05.1856-1919)
Професор В.Д. Орлов публікує "Пособие к практическим занятиям по гигиене и медицинской полиции" (1905 р.), яке знайомить студентів з основними методами гігієнічних досліджень і використовується, як один з базових підручників.
Професор В.Д. Орлов впроваджує практичні заняття з гігієни як обов'язковий компонент навчального процесу, організовує виїзні заняття екскурсійного характеру для ознайомлення з діяльністю санітарних установ міста.

Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович (14.02.1857-27.11.1947)
В 1903 році на базі кафедри організовано приват-доцентський курс з епідеміології та санітарної статистики для студентів 4 і 5 курсів, який читав професор О.В. Корчак-Чепурківський. Саме цим приват-доцентським курсом були закладені основи соціальної гігієни, гігієни праці та епідеміології.

Скворцов Ірінарх Поліхронієвич (1847-1921)
З 1906 навчального року за клопотанням професора В.Д. Орлова при кафедрі гігієни студентам пропонується ще один приват-доцентський курс з епідеміології та санітарної поліції, який висвітлював практичну направленість санітарно-гігієнічної діяльності лікаря.
Читав цей курс заслужений ординарний професор І.П. Скворцов. Доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою загальної гігієни університету C?. Володимира та КМІ в 1914-1922 pp. та в 1932-1941 pp., завідуючий кафедрою шкільної гігієни КМІ в 1944-1946 pp. Вперше в санітарній практиці використав визначення титру кишкової палички як показника забрудненості води. Одним з перших звернув увагу на можливість використання озону для знезараження питної води та провів експериментальні дослідження.

Добровольський Костянтин Ерастович (11.05.1867-13.12.1946)
Академік АН України з 1921 p., професор з 1918 p., доктор медичних наук з 1898 p., завідуючий кафедрою загальної гігієни КМІ в 1918 -1923 рр. Міністр охорони здоров'я України за часів уряду УНР в 1918-1919 р. Засновник соціал-гігієнічного напрямку медицини в Україні. Фахова діяльність присвячена переважно питанням соціальної гігієни, епідеміології, гігієни населених місць.

Удовенко Володимир Васильович (1881-08.12.1937)
Доктор медичних наук, професор, член президії медичної секції АН України, завідувач кафедри загальної гігієни КМІ в 1923-1929 pp. Головним напрямком науково-дослідної діяльності професора В.В. Удовенка була наукова розробка питань гігієнічного забезпечення сільського життя, гігієнічні аспекти будівельних матеріалів та житлового будівництва в Україні. Він розробив методику наукового досліду вентиляційних властивостей будівельних матеріалів. Організатор україномовного навчання в КМІ, голова комісії з "українізації".
Методологічний досвід викладання профілактичних дисциплін в КМІ проф. В.В.Удовенко доповідав на Всесоюзних нарадах гігієнічних кафедр в Москві та Ленінграді.

Баштан Федір Андрійович (27.02.1894-1966)
Доктор медичних наук. Завідуючий кафедрою загальної гігієни КМІ в 1929-1932 pp., в 1933 1941 pp. - зав. відділом Всесоюзного Інституту комунальної гігієни (Москва), 1941-1946 pp. - зав. кафедрою гігієни Сталінабадського медінституту, 1946-1960 pp. - зав. кафедрою гігієни Чернівецького медінституту. Основний науковий напрямок його досліджень присвячений вивченню гігієнічних проблем водопостачанням та водовідведення, житлових умов та харчування населення Автор 73 наукових праць.

Баранник Петро Іванович (31.01.1895-31.08.1988)
Доктор медичних наук, професор з 1946 року, Заслужений діяч науки УРСР, завідувач кафедри загальної гігієни КМІ в 1941-1968 pp. та професор-консультант до 1978 р. Директор КМІ в 1937-1941 pp., декан санітарно-гігієнічного факультету в 1948-1957 pp.
Фундаментальні дослідження професора П.І. Баранника в галузі гігієни водопостачання, узагальнені в докторській дисертації "Очистка воды реки Днепр коагуляцией", лягли в основу розробки методів очистки питної води на головних спорудах водогонів України та СРСР. Професор П.І. Баранник автор понад 70 наукових праць. Йому належать перші україномовні підручники з гігієни.
Основна наукова діяльність присвячена гігієнічним проблемам водопостачання та во-довідведення, води водойм, гігієни населених місць. Під його керівництвом виконано 35 дисертацій.

Габович Рафаїл Давидович 16.12.1909-14.03.2002
Доктор медичних наук (1952 p.), професор (1953 p.), завідувач кафедри загальної гігієни КМІ в 1968-1979 pp. Декан санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту (1962-1965 pp.). Науковий консультант Київського НДІ гігієни харчування (1979-1986 pp.), експерт ВООЗ. Підготував 47 докторів та кандидатів медичних наук. Видатний гігієніст і педагог Р.Д. Габович - автор ряду підручників: "Гігієна" - у трьох виданнях (1960 p., 1971 p., 1983 р.) для медичних вищих навчальних закладів, "Гігієна" у трьох виданнях для медучилищ, "Руководство к практическим занятиям по коммунальной гигиене" у трьох виданнях (1966 p., 1977 p., 1990 p.), "Oc-ви загальної і тропічної гігієни" (1995 p.), "Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології" (1999 p., 2004 р.) Проф. Р.Д. Габович - автор більше 400 наукових праць, серед яких майже 40 монографій, посібників та підручників. Найбільш відомі: "Санитарное обеспечение полевого водоснабжения войск" (1939 р.), "Очистка вод в полевых условиях" (1939 р.), "Фтор и его гигиеническое значение" (1957 р.), "Фтор в стоматологии и гигиене" (1969 р. (перевидана в США, 1971 р.), "Фторирование и обесфторивание питьевой воды" (1968 р.), "Микроэлементы в медицине" (1970 р.), "Гигиенические проблемы фторирования питьевой воды" (1979).

Омельянець Микола Іванович (1938 р.н.)
Доктор медичних наук (1975), професор (1979), завідувач кафедри загальної гігієни Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1981-1986).
Автор понад 130 наукових праць присвячених спеціальним методам очистки питної води, гігієнічним проблемам життєзабезпечення в гермооб'єктах.

Степаненко Геннадій Панасович (1938 р.н.)
Доктор медичних наук (1991), лауреат Державної премії за 1997 рік. Основні напрямки наукових гігієнічних досліджень: гігієнічна оцінка методів обробки води централізованих систем водопостачання, зокрема, фторування з метою профілактики карієсу зубів; гігієнічна оцінка новітніх технологій кондиціювання якості питної води замкнутих екологічних систем.
Співавтор понад 50 навчальних програм з гігієни для підготовки лікарів, інтернів, магістрів. Автор понад 150 друкованих праць, співавтор підручників, навчальних посібників.

Бардов Василь Гаврилович (1948 р.н.)
Доктор медичних наук (1983 p.), професор (1985 р.), член-кореспондент АМН України (2000 p.), лауреат Державної премії України (1997 p.), завідувач кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1987 p.), декан медико-профілактичного факультету (1990-1992 pp.), директор Київської філії об'єднання "Екогігієна" Академії медичних наук СРСР (1989-1995 pp.), проректор університету з комерційної діяльності (1993-1995 pp.), проректор з надання платних послуг (1999-2003 pp.), директор Наукового лабораторного гігієнічного центру університету з 1998 року.
Лауреат премії АМН України у галузі профілактичної медицини (1998 p.); відмінник охорони здоров'я СРСР (1981 p.); лікар вищої категорії з комунальної гігієни (1998 р.) та загальної гігієни (2002 р.); член правління Українського товариства гігієністів та санітарних лікарів; член Міжвідомчої комісії з питань біологічної та генетичної безпеки при Раді Національної безпеки і оборони України; член Держхімкомісії при Кабінеті Міністрів України.
Автор 555 наукових робіт, у тому числі 28 підручників та навчальних посібників, 14 монографій, 1137 гігієнічних нормативів та регламентів, 4 патентів на винахід. Підготував 6 докторів та 14 кандидатів медичних наук.
Передача науково-методичного досвіду проведення практичних занять, лекцій та постановки наукових експериментів є характерною традицією взаємовідносин досвідчених вчених та молодого покоління науковців кафедри.

Основні напрямки наукової діяльності кафедри:
- методологія викладання гігієни;
- вивчення здоров'я населення України в залежності від стану навколишнього середовища;
- гігієнічне значення, вивчення обміну та біологічної дії мікро- та макроелементів;
- застосування ультрафіолетового випромінювання для профілактики негативного впливу навколишнього середовища на організм людини та профілактики серцево-судинних захворювань;
- гігієнічна оцінка впливу погоди та клімату України на виникнення та перебіг серцево-судинних та легеневих хвороб;
- розробка методів гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища (радіонукліди, солі важких металів та пестициди) на здоров'я населення;

Співробітники кафедри на прийомі у Президента України під час вручення Державної премії України

- токсиколого-гігієнічна оцінка хімічних засобів захисту рослин;
- історико-медичні дослідження розвитку гігієнічної галузі вітчизняної медицини;
- гігієнічна оцінка стану здоров'я студентів, дітей та підлітків в умовах науково-технічного прогресу;
- гігієнічне обґрунтування методів профілактики серцево-судинних та легеневих захворювань у населення;
- токсиколого-гігієнічна оцінка нових еластомірних матеріалів, гум, барвників, пластичних мас та виробів з них.
Викладачі, аспіранти, наукові співробітники кафедри - активні організатори та учасники навчально-методичних конференцій IV медичного факультету Національного медичного університету імені Богомольця, вищих навчальних закладів України.
Кафедра стала центром підготовки студентів факультету до тестового контролю знань.

Член-кор. АМН України професор В.Г. Бардов з молодими вченими кафедри

Кадровий склад кафедри

Наукова продукція кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни за останні роки

Підручники, навчальні посібники, словники та монографії, підготовлені за участю співробітників кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни за останні роки

Кафедра є опорною кафедрою МОЗ України із "Загальної гігієни та екології людини". На кафедрі з 1968 року працює ФПК викладачів ВМНЗ України 1-2 та 3-4 рівнів акредитації. Кафедра проводить навчання в інтернатурі з дисциплін:
- "Загальна гігієна";
- "Радіаційна гігієна"

Кафедра є опорною кафедрою МОЗ України із "Загальної гігієни та екології людини". На кафедрі з 1968 року працює ФПК викладачів МНЗ України 1-2 та 3-4 рівнів акредитації. Кафедра проводить навчання в інтернатурі з дисциплін: "Загальна гігієна"; "Радіаційна гігієна"
Участь опорної кафедри у створенні типових навчальних планів та програм для ВМНЗ України III-IV рівнів акредитації

Кафедра є базою проведення Всеукраїнської студентської Олімпіади з дисципліни "Загальна гігієна" в 2004 та 2005 роках.
Серед переможців - гуртківці, які гідно представили кафедру та НМУ у Всеукраїнській студентській Олімпіаді з дисципліни "Загальна гігієна": Гаркавий С. - І місце 2004 p., Саккас Панікос - II місце 2001 p., Блага Г. - III місце 2004 р.

Науковий лабораторний гігієнічний центр Національного медичного університету імені 0.0. Богомольця.
Директор - член-кореспондент АМН України, д.м.н., професор, санітарний лікар вищої категорії Бардов Василь Гаврилович.
Заступник директора - д.м.н., професор, санітарний лікар вищої категорії Омельчук Сергій Тихонович.
В науковому лабораторному гігієнічному центрі працює понад 160 наукових співробітників, з них: докторів наук - 14, кандидатів наук -32.Науковий лабораторний гігієнічний центр Національного медичного університету імені О.О.Богомольця акредитований в системі УкрЦСМ та МОЗ України.

Наукові проблеми, що вивчаються на кафедрі
- Токсиколого-гігієнічні дослідження хімічних та біологічних речовин, полімерних та інших матеріалів, що впроваджуються в народне господарство і побут з розробкою, оформленням та затвердженням токсико-лого-гігієнічного паспорту.
- Дослідження продовольчої сировини, харчових продуктів, харчових добавок товарів побутової хімії, речей дитячого вжитку.
- засобів особистої гігієни для дітей та дорослих;
- засобів індивідуального захисту шкіри на відповідність медико-біологічним вимогам з обґрунтуванням висновків щодо їх біологічної дії і можливості використання;
- санітарно-гігієнічні дослідження факторів фізичної природи (шум, вібрація, параметри мікроклімату, освітлення, інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання, електромагнітні поля), хімічних таї біологічних речовин у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді, осадах стічних вод, ґрунті, продовольчій сировині, продуктах харчування та кормах, а також матеріалів і виробів з них;
- радіологічні дослідження повітря робочої зони, атмосферного повітря, води, продовольчої сировини, продуктів харчування та кормів;
- фізіологічні дослідження функціонального стану людини різних вікових груп, важкості та напруженості праці, фізичного та навчального навантаження.