Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

Новою віхою в історії розвитку акушерської науки і практики стало створення кафедри акушерства та гінекології №3 Київського медичного інститута ім. О.О. Богомольця в 1982 році обумовлене як зростанням кількості студентства так і збільшеними вимогами по професійному удосконаленню лікарів. Заслуги в набутті славних традицій, професіонального і наукового досвіду, авторитету і поваги серед хворих, студенства і колег належать Заслуженому діячу науки і техніки України, доктору медичних наук, академіку Української Академії Наук, професору Владиславу Яковичу ГОЛОТІ, дійсному члену Европейської асоціації акушерів-гінекологів, віце-президенту правління асоціації українського товариства акушерів-гінекологів, члену редколегії журналу "Педіатрія, акушерство і гінекологія", головному редактору журналу “Проблеми медицини”. Майже 20 років В.Я. Голота очолював акушерсько-гінекологічну службу м. Києва в якості головного акушера –гінеколога де з сучасних позицій впроваджував принципово важливі рішення по кардинальним питанням лікувальної та організаційної роботи в системі охорони материнства і дитинства. Наукові праці професора Голоти В.Я. є значним внеском в сучасну медичну науку, котрі збагачують науковий, лікувальний та профілактичний арсенал досягнень акушерства та гінекології. Вимогливий до себе, закоханий в свою професію, натхненний фахівець і науковець, він надав творчої наснаги не одному поколінню талановитих лікарів і науковців.

З 2006 року акушерства та гінекології №3 завідує учень професора В.Я. Голоти, доктор медичних наук, професор Василь Олексійович Бенюк.

Професор Бенюк В.О. вперше започаткував нове наукове направлення по вивченню основних патогенетичних механізмів розвитку перинатальної патології, розробив диференційований підхід і методи профілактики перинатальних ускладнень у вагітних з недоношуванням. Впровадження наукових досліджень по даному направленню в практичне акушерство сприяло сучасному підходу до антенатальної охорони плода та значному зниженню перинатальних втрат. Приймає участь в розробці та впровадженню в сучасне акушерство програми ВООЗ «Здоров’я Матері та Дитини». Дійсний член Української Академії Наук. Член Європейської Асоціації акушерів-гінекологів. Заступник голови Асоціації акушерів-гінекологів м. Київа.

В 1982 році в склад кафедри акушерства та гінекології №3 Київського медичного інституту ввійшли: завідувач кафедрою, професор В.Я.Голота; доценти Г.К. Школьний, Т.М. Ніколаєва; асистенти Г.І. Педченко, Ю.А. Гордієнко, К.М. Анфіногенова. Уже з перших днів співробітники кафедри, враховуючи особистий досвід, започаткували свої, передові традиції по організації та раціональному впровадженню навчально-методичної, наукової та лікувально-профілактичної роботи. В своїх наукових дослідженнях науковці впровадили в практику вирішення як клінічних, методичних так і соціально-медичних проблем. Невтомно і віддано до останніх своїх днів працював на кафедрі доцент Григорій Кирилович Школьний. Про нього говорили як досвідченого діагноста, талановитого хірурга, прекрасного лектора, дбайливого співробітника. Донедавна на заслужений відпочинок пішла професіонал акушерської справи, висококваліфікований методист педагогічного процесу доцент Т.М. Ніколаєва. Невичерпний потенціал енергії фундаторів кафедри передавався молодим поколінням співробітників і сприяв зростанню авторитету кафедри як в Україні так за її межами. На сьогоднішній день на кафедрі працюють 17 викладачів (завідувач кафедрою, 2 професори, 4 доценти, 10 асистентів), 4 старші лаборанти, 2 аспіранти, 3 клінічних ординатори та 4 співробітники з обслуговуючого персоналу.
З перших років колектив кафедри показав безмежний творчий потенціал, вдале поєднання педагогічних, наукових та організаторських якостей, придаючи однаково важливе значення, як акушерським так і гінекологічним проблемам. За пройдені роки співробітниками кафедри вперше в країні розроблені фундаментальні основи тактики ведення вагітних як за умов жіночої консультації та і стаціонару, сучасні заходи по перинатальній охороні плода та новонародженого, профілактика запальних ускладнень в акушерстві та гінекології, основи раціонального харчування вагітних, прогнозування та профілактика патології репродуктивного здоров’я в сучасних умовах, котрі мають не тільки вітчизняне але і міжнародне визнання.
За останні роки на кафедрі сформувались основні наукові напрямки досліджень з проблем акушерства і гінекології, маючи за основу широкий діапазон досліджень. Одним з важливих направлень діяльності кафедри є вивчення патогенетичних механізмів розвитку пізнього гестоза. Проведені дослідження доцентом Г.І. Макаренко по визначенню особливостей водно-сольового та фосфорно-кальцієвого обміну зумовили впровадження комплексної терапії гестоза з використанням мікроелементів, В.О. Лисенко вперше показав доцільність застосування мікродоз гангліоблокаторів як для профілактики так і лікування початкових форм гестоза. Подальші дослідження по вивченню патогенезу пізнього гестоза викладені в докторській дисертації І.І. Іванова “Особливості кальцієвого обміну при пізніх гестозах“. На сьогоднішній день доцент І.А. Усевич продовжує вивчення проблеми пізнього гестоза виконуючи докторську дисертацію по вивченню особливостей і характеру гемодинамічних порушеннь при гіпертензивному синдромі.
Важливе значення на кафедрі приділяється вивченню особливостей перебігу вагітності та пологів при плацентарній недостатньості. Так В.С. Радзінським на основі біохімічних і морфофункціональних методів діагностики вперше встановлено характер порушень фетоплацентарного комплексу при патологічному перебігу вагітності і основні положення викладені в докторській дисертації ”Особенности развития плацентарной недостаточности при акушерской и екстрагенитальной патологии”. Професор В.С. Радзінський довгий час очолював акушерсько-гінекологічну службу в Турменістані, а сьогодні є завідувачем кафедрою акушерства та гінекології Університета Дружби народів в Росії.
За останнє десятиліття науковцями кафедри розроблені сучасні методи ведення вагітних з екстрагенітальними захворюваннями, котрі викладені в кандидатських дисертаціях і мають принципово важливе значення в практичній медицині. Л.Д. Москаленко розробила і впровадила основні показання до консервативного ведення пологів при набутих вадах серця у вікових першонароджуючих. Професор В.О. Бенюк розробив сучасні методи діагностики порушень гомеостазу та впровадив комплексний метод лікування анемії вагітних з застосуванням тканьових антигіпоксантів. Вперше О.А. Диндар на основі наукових даних обгрунтувала та впровадила орієнтовану систему раціонального ведення ведення вагітності та пологів, а також комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених порушень функції печінки і метаболічних зсувів у жінок після перенесеного вірусного гепатиту.
Впроваджені в практику сучасні заходи по антенатальній охороні плода та профілактиці перинатальних ускладнень під час патологічного перебігу вагітності на що отримано в 2000 році 4 Патенти України (В.Я. Голота, В.О. Бенюк). Вперше в Україні на кафедрі сконструювана мікрокліматична камера при прийомі пологів для недношених новонародженних і дітей з малою масою (І.К. Мельник). Розроблені комплексні патогенетично обгрунтовані методи лікування невиношування вагітності в ранні терміни гестації у вагітних чорнобильської зони з застосуванням карбюлози і лімфоцитів донора (О.І. Курган, О.М. Стукалова). Проведені авторами фундаментальні ультразвукові і імунологічні дослідження зумовили впровадження сучасних методів доклінічної діагностики і прогнозування загрози невиношування, що має значний як медичний так і економічний ефект.
В докторській дисертації В.О. Бенюка “Прогнозування, діагностика та профілактика перинатальної патології у вагітних з недоношуванням” вперше започатковано нове наукове направлення по вивченню основних патогенетичних механізмів розвитку перинатальної патології, обумовлено диференційований підхід і методи профілактики перинатальних ускладнень у вагітних з недоношуванням. Впровадження наукових досліджень по даному направленню в практичне акушерство сприяло значному зниженню перинатальних втрат.
На кафедрі приділяється важливе значення в поєднанні наукових досліджень з практичним впровадженням реабілітаційно-профілактичних заходів. Так, вперше в країні на кафедрі науково обгрунтовано і практично реалізовано санаторно-курортний етап лікувальних і реабілітаційних заходів для вагітних. На сьогоднішній день користується великою популярністю створений професорм В.Я. Голотою санаторно-курортний центр для вагітних на базі санаторія “Жовтень”. У зв ’ язку з цим слід відмітити, що пошукачами кафедри акушерства та гінекології №3 був начальник головного управління охорони здоров’я м. Київа В.М. Дідиченко –“Организация системы снижения перинатальной смертности недоношенных новорожденных в условиях крупного промышленного города", завідувач відділенням для вагітних санаторія “Жовтень” Н.І. Тофтан – “Профілактика та лікування гіпертонічної хвороби вагітних за умов санаторію". Проведені на кафедрі авторами дослідження показали вкрай важливу необхідність застосування реабілітаційних, санаторно-курортних заходів по профілактиці та лікуванню патологічного перебігу вагітності.
Кафедра є ініціатором розробки та втілення нових методів профілактики непланованої вагітності. Асистентом кафедри Т.А. Аверіною вперше в Україні науково обгрунтовано і практично впроваджено відносно простий з мінімальним неблагоприємним впливом на організм жінки метод переривання вагітності на ранніх термінах, котрий на сьогоднішній день знайшов широке впровадження в практичній гінекології.

Одне з провідних наукових дослідженнях належить профілактиці гнійно-запальних захворювань при акушерській і гінекологічній патології. В докторській дисертаціїї С.О. Іванюти розроблена і впроваджена тактика ведення вагітних з ризиком розвитку післяпологових гнійно-запальних захворювань та утробного інфікування плода. Кандидатська дисертація Т.Р. Ніконюк присв’ячена вивченню впливу гнійно-запальних захворювань жіночих статевих органів на скоротливу діяльність матки. Авторами розроблено патогенетичний метод лікування слабкості пологових сил з застосуванням дезаміноокситоцину на фоні ганглерону. Важливе практичне значення мають розробки Г.Д. Салабай по профілактиці післяопераційних ускладнень в гінекології з застосуванням нетрадиційних методик. Широко в практиці застосовується комплексний метод лікування порушень менструального циклу розроблений В.І. Бакшеєвим.

Серед науковців практичної охорони здоров’я, котрі проводили дослідження на базі кафедри слід відмітити важливі наукові роботи О.П. Слонової по прогнозуванню вроджених вад розвитку у плода, М.Т. Гулик встановила особливості перебігу вагітності та пологів у жінок після перенесеного кесарева розтину, а М.Ш. Гамісонія розробила сучасні методи діагностики і профілактики тромбоемболічних ускладнень при оперативному методі родорозрішення.
Науковийсвітоогляд, інтуіція та клінічний досвід співробітників кафедри знайшов відображення в фундаментальних підручниках “Гінекологія дитячого та підліткового віку”, “Гінекологія” та інш., практичних монографіях "Женская консультация", "Преждевременные роды", “Хелп – синдром”, “Невідкладні стани в акушерстві та гінекології”, “Акушерський фантом”, які є настільними книгами як серед науковців так і практичних фахівців. За двадцятилітній період життя кафедри вийшли 24 монографії, 4 підручника, 26 авторських посвідчень, отримано 4 патенти на винахід. На кафедрі за цей період навчалось - 4538 студентів, - 12 магістрів, - 57 клінічних ординаторів, - 36 аспірантів.
На сьогоднішній день на кафедрі виконується 1 докторська і 9 кандидатських дисертацій по вивченню та впровадженню в клінічну практику сучасних засобів антенатальної охорони плода, профілактика і лікування перинатальних ускладнень при патологічному перебігу вагітності, діагностика гемодинамічних порушень у вагітних з гіпертензивним синдромом, вплив екстрагенітальної патології на перебіг вагітності, стан плода та новонародженого, психоемоційний стан у юних та вікових першонароджуючих, методи прогнозування та лікування прогресуючої трубної вагітності.
Велика робота на кафедрі ведеться по підготовці молодих наукових кадрів починаючи з наукового студентського гуртка, за роботу якого відповідає доцент О.А. Диндар. Члени гуртка проводять наукові дослідження з питань які розробляються кафедрою і за підсумками студентських конференцій більшість удостоюється нагород.

Базою кафедри є сучасний пологовий будинок м. Києва. Кафедра оснащена сучасною апаратурою і має у розпорядженні 220 ліжок (120 акушерських, 100 -гінекологічних, 90-для новонароджених). Для навчальних цілей використовуються пологові зали, маніпуляційні, операційні, відділення новонароджених, абортарії, клініко-біохімічна та бактеріологічна лабораторії, тощо. Досягненям кафедри є втілення в практику сучасних лапароскопічних, ультразвукових методів діагностики та лікування гінекологічних хворих.

Співробітники кафедри ведуть спеціалізовані консультативні прийоми за умов жіночої консультації: профілактика та лікування онкозахворювань жіночих статевих органів, патологія шийки матки, невиношування вагітності.