Горецький Людвіг Казимирович
(1826-1885)
Доктор медицини (1855). Доцент кафедри спеціальної терапії в Києві. Закінчив медичний факультет Київського університету (1848). З 1864 до 1880р завідував дерматологічною клінікою і читав доцентський курс нашкірних хвороб. Склав перший звіт дерматологічної клініки Київського університету. Вивчав історію дерматології.

Стуковенков Михайло Іванович
(1842-1897)
Доктор медицини(1871), професор, зав кафедри дерматології і сифілітичних хвороб в Києві (1883-1897). Закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію (1866). Учень С.П.Боткіна. Учасник російсько-турецької війни (1877-1878). У 1879 р. oбраний другим викладачем і консультантом кафедри сифілідології та дерматології на жіночих медичних курсах. З 1883р - доцент, професор, завідувач кафедри дерматології і сифілідології університету св. Володимира. Одним з перших описав стрічкоподібну пузирчатку (1886), грибоподібний мікоз, саркому Капоші (1890) та ін. Ряд праць присвячено венеричним хворобам. Першими у світі науково обґрунтував лікування сифілісу ртутними препаратами. Засновник київської школи дермато-венерологів.





Нікольський Петро Васильович
(1858-1940)
Доктор медицини, професор. У 1884 році закінчив медичний факультет Київського університету св.Володимира. Учень М.І.Стуковенкова. Працював у клініці шкірних та венеричних хвороб (1884-1897). Опублікував понад 70 наукових праць. Обгрунтував неврогенний патогенез екземи. Відомий своїми працями з акантолітичної пухирчатки. Описав характерний діагностичний симптом пузирчатки - легке відшарування епідермісу . Обґрунтував можливість лікування уроджених дерматозів.








Зеленьєв Н.Ф.
(1860 - 1918)
Учень професора Стуковенкова М.І.
Доктор медицини (1892), професор. Завідувач кафедри (1897-1898). Засновник та видавник "Русского журнала кожных и венерических болезней" (1900-1916). Організатор Всеросійської ліги боротьби з венеричними хворобами (1914).

Томашевський С.П.
(1854 - 1916)
Доктор медицини, професор. Завідувач кафедри (1898-1916). Перший голова Київського наукового товариства дерматовенерологів (1900), голова ради професорів вищих жіночих курсів в Києві, почесний член Петербургзького, Парижського та Віденського товариств дерматовенерологів

Теребинський Володимир Іполитович
(1878-1950)
Доктор медицини (1906), професор (1912), завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб у Києві (1917-1919). Закінчив військово-медичну академію (1903). Учень І.П.Павлова. З 1904 р дійсний член та секретар російського сифілідологічного і дерматологічного наукового товариств. У 1919 р емігрував до Белграду, потім жив у Парижі. Обирався членом правління Товариства російських вчених в Королівстві Сербія. Є автором більш ніж 40 наукових робіт.
Нажаль фотопортрет Теребинського В.І. не зберігся навіть у архівах.

Боровський В.К.
(1859 - 1926)
Доктор медицини (1896), професор, завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб в Києві (1919-1923), учень професора М.І.Стуковенкова.
Розробляв методи лікування сифілісу.

Тижненко Андрій Мойсейович
(1874-1944)
Доктор медицини, професор, завідувач київської кафедри шкірних та венеричних хвороб (1921-1941), голова Київського наукового товариства дерматовенерологів (1922-1941). Декан лікувального факультету (1926-1936). Закінчив Військово-медичну академію. Учень І.В. Павлова. Під його керівництвом виконані роботи з питань серології при сифілісі, з лікування сифілісу і гонореї, раку шкіри, псоріазу, червоного вовчаку, туберкульозу шкіри.

Картамишев А.І.
(1897 - 1973)
Доктор медицини (1930), професор, завідувач київською кафедрою шкірних та венеричних хвороб (1945-1952), учень професора А.М.Тижненка. Автор 2 підручників, 200 наукових робіт, вивчав патогенез пухирчатки, науковий керівник 13 докторських та 44 кандидатських дисертацій.

Богданович С.М.
(1893 - 1976)
Кандидат медичних наук, доцент, в.о. завідувача київської кафедри шкірних та венеричних хвороб (1943-1945, 1952-1953, 1959-1960). Розробляв експургаторний метод лікування хворих. Автор понад 50 наукових праць. Секретар Київського товариства дерматовенерологів (1939-1968).

Кузнець М.М.
Доктор медицини, професор, завідувач київської кафедри шкірних та венеричних хвороб (1953-1959). Вивчав гістопатологію шкіри та вітамінний обмін при дерматозах, зміни шкіри при старінні. Був головним дерматовенерологом в діючій армії під час Великої Вітчизняної війни. За оригінальні праці щодо захворювань шкіри у військах під час ВВВ отримав премію Міністерства Збройних сил СРСР (1947).

Потоцький І.І.
(1898 - 1978)
Доктор медицини, професор, завідувач київською кафедрою шкірних та венеричних хвороб (1960-1974). Учень академіка Орбелі. Під його керівництвом було виконано 8 докторських та 42 кандидатських дисертацій. Отримав 5 авторський свідоцтв на винаходи. Автор більш ніж 300 наукових праць, 13 монографій, 2 підручників. Був одним з організаторів міжнародного симпозіуму ВООЗ по боротьбі з венеричними хворобами, що проходив у Києві в 1961 р.

Заснування кафедри дерматології

На засіданні Ради Університету св.Володимира 4 жовтня 1863 року було розглянута постанова медичного факультету: "Медицинский факультет в заседании 25 сего сентября по предложению профессора Меринга поручил адъюнкту Горецкому Л.К. чтение накожных болезней. Донося об этом Совету, факультет просит ходатайства об учереждении на общих основаниях клинического отделения накожных болезней в Киевском военном госпитале и о предоставлении Горецкому звания ординатора с увольнением его от дежурств и от всяких занятий, несовместимых с обязанностями профессора". Рада прийняла позитивне рішення.

Дерматолог-письменник.

Серед учнів завідуючого кафедрою шкірних та венеричних хвороб медичного факультету Київського Університету св. Володимира С.П.Томашевського особливе місце посідає ім'я Михайла Опанасовича Булгакова, який став видатним письменником. Його новели, романи та п'єси відомі в усьому світі. В формуванні М.О.Булгакова як письменника значну роль відіграв період його навчання на медичному факультеті Київського Університету св. Володимира в якому він навчався з 1909 до 1916 року. В студентські роки Михайло Булгаков цікавився лабораторними дослідженнями, хірургією та дерматологією. Після отримання звання "лекаря с отличием" він працював в пересувних госпіталях західного фронту. Потім працював земським лікарем і зарекомендував себе енергійним працівником. На протязі року ним було обстежено та проліковано біля 16000 хворих. Потім, вже будучи професійним літератором він жалкував, що покинув медицину "Но, видит Бог, одна только любовь к литературе и была причиной этого".

професори: Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Свирид С.Г.
доценти: Головченко Д.Я., Недобій П.М., Федоренко О.Є., Шмигло М.П., Шупенько М.М.,
асистенти: Бардов П.В., Василишин А.А., Гладкий О.М., Глухенька Г.Б., Іванов С.В., Коган Б.Г., Коржова Т.П., Король В.М., Латинська Т.О., Літус О.І., Міхеєв О.Г., Пуришкіна О.Д., Раздайбєдін С.М., Сологуб Л.В., Терлецький В.Б., Труніна Т.І.,
Харитончук О.Л.,
аспірантка Коляденко К.В.; клінічний ординатор Павлишин А.В.; науковий співробітник Горголь В.Т.; старший лаборант Орлеанська Н.Б.

Зліва на право:
Сидять - А.А.Ліндстрем, П.В.Нікольский, М.І.Стуковенков, Є.І.Грицин
Стоять - В.К.Боровський, В.В.Миронов, Є.С.Гарпі-Гаріцкий, Г.І.Рождественський, М.Д.Фокін

КОЛЯДЕНКО Володимир Григорович
член-кореспондент АПН України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу з 1974 р. по теперішній час, проректор з наукової роботи з 1978 р., Президент Української асоціації лікарів дерматовенерологів та косметологів, лауреат іменної премії НАН України "Фундація д-р Дем'янів мир і здоров'я для України", Голова спеціалізованої вченої Ради по захисту докторських дисертацій, головний редактор "Українського журналу дерматологів, венерологів, косметологів"

Асистент Бардов П.В. проводить практичне заняття з студентами 4 курсу ФПЛЗСУ

Асистент Литинська Т.О. проводить ультразвукове обстеження хворого

За роки існування на кафедрі виконано і захищено 26 докторських та 67 кандидатських дисертацій.
Сьогодні на кафедрі працюють 4 доктори медичних наук і 18 кандидатів наук. Щорічно аспіранти кафедри захищають свої дисертаційні роботи. Успішно навчаються магістри, інтерни та клінічні ординатори. Протягом багатьох років немає викладачів без наукового ступеня.
Про значний внесок науковців кафедри в науку про шкірні і венеричні захворювання свідчать 120 винаходів, захищених патентами України, Росії, Бельгії та інших країн світу. Проф. В.Г.Коляденко і к.м.н. В.М.Король за розробку і впровадження еферентних методів лікування хронічних дерматозів отримали іменну премію НАН України. Проф. В.І.Степаненко став лауреатом премії НАН України для молодих вчених, а його докторська дисертація у 1989 році була визнана ВАК кращою в СРСР.
Успішне виконання дисертаційних наукових досліджень, планових та господарчо-договірних науково-дослідницьких робіт дозволяє впроваджувати ефективні методи діагностики і лікування хворих хронічними дерматозами та захворюваннями, що передаються переважно статевим шляхом. Це дозволило створити на базі клініки шкірних хвороб Центральної міської клінічної лікарні в м.Києві міський дерматологічний центр на чолі із завідуючим кафедрою, доктором медичних наук, професором В.Г.Коляденком.

Під час Всеукраїнської студентської олімпіади та конференції по шкірним та венеричним хворобам у Вінницькому національному медичному університеті ім.М.І.Пирогова (19 - 25 квітня 2004 р.). Керівник наукового гуртка кафедри к.м.н., доцент Шмигло М.П. з учасниками олімпіади та конференції: Адаменко Ольга (І місце - конференція), Горбушенко Валентин (грамота - конференція), Семенюк Любов (ІІІ місце - конференція), Терлецький Роман (VI місце - олімпіада), Степаненко Роман (ІІІ місце - олімпіада), Свиридова Наталія (грамота - конференція),



Шупенько М.М. к.м.н., доцент, відповідальний за навчальну роботу кафедри, проводить огляд хворого

Головченко Д.Я. к.м.н., доцент кафедри, відповідальна за лікувальну роботу та Федоренко О.Є. к.м.н., доцент кафедри приймають іспити у студентів IV курсу

Кадровий склад кафедри.
На 2004/2005 навчальний рік на кафедрі затверджено 20 штатних одиниць професорсько-викладацького складу:
1 - зав. кафедри ( професор)
2 - професори
5 - доцентів
12 - асистентів ( 18 фізичних осіб)
Всього на кафедрі працює 26 фізичних осіб викладацького кладу, з них 6
працюють за контрактом ( зав. кафедри, 4 доценти, 1 асистент). Зовнішніх сумісників 4 ( асистенти по 0,25 ст.). Викладачів без вченого ступеня на кафедрі немає.

Навчально-методична робота.
Кафедра є опорною серед однопрофільних кафедр медичних ВУЗів України.
За 2000-2004 рр. на кафедрі підвищили кваліфікацію 30 слухачів ФПК. Видана навчальна програма для студентів та інтернів, оновлена та доповнена навчально-методична документація ( методичні розробки практичних занять та лекцій, розробки для самостійної роботи студентів).
Складено 25 тестів для ліцензійних інтегрованих іспитів "Крок-2" та 100 тестових завдань формату "А" для проміжного та підсумкового контролю знань студентів та інтернів. Прорецензовано 10 навчально-методичних посібників. Опубліковано 5 тез доповідей на учбово-методичних конференціях.
Підготовлено до видання українською мовою учбовий посібник "Шкірні та венеричні хвороби".
Всі викладачі пройшли цикл підвищення кваліфікації на кафедрі інформатики НМУ та ФПК КМАПО. Співробітники кафедри щорічно беруть участь в роботі центральної та циклових методичних комісій, в роботі ДЕК, в керівництві виробничою практикою студентів в літній період.

Головні напрямки лікувально-діагностичної роботи кафедри:
- розробка нових методів діагностики венеричних уретритів;
- удосконалення методів лікування хронічних дерматозів, сифілісу, уретритів.

В роботу дермато-венерологічних відділень м. Києва кафедрою розроблено та впроваджено такі методи лікування:
1. Спосіб лікування ерозивних та виразкових сифілідів;
2. Спосіб консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі;
3. Спосіб комплексного лікування хронічного простатиту;
4. Спосіб лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок;
5. Спосіб лікування сифілісу;
6. Засіб для профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом;
7. Спосіб оксіферентної терапії;
8. Методи терапевтичного впливу при комплексному лікуванні уретропростатиту.
9. Спосіб лікування ерозивних та виразкових сифілідів;
10. Спосіб консервативного лікування хронічного простатиту, ускладненого конкрементами в передміхуровій залозі;
11. Спосіб комплексного лікування хронічного простатиту;
12. Спосіб лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок;
13. Спосіб лікування сифілісу;
14. Засіб для профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом;
15. Методи терапевтичного впливу при комплексному лікуванні уретропростатиту.

На чотирьох клінічних базах кафедри (шкірне відділення ЦМКЛ м. Києва; обласний ШВД; міський ШВД №1 та міський ШВД №2) за 3 роки
- проконсультовано - 192624 хворих;
- проліковано - 68156 хворих

Наукові напрямки кафедри.
- діагностика та лікування хронічних дерматозів та інфекцій, що передаються статевим шляхом;
- розповсюдженість мікозів шкіри серед населення України, їх діагностика та лікування;
За 5 років ( 2000-2004 рр.) на кафедрі виконано та захищено 11 кандидатських та 8
докторських дисертацій ( Літус О.І., Богомолець О.В., Федоренко О.Є., Лебедюк М.М., Притуло О.О., Галникіна С.О., Андрашко Ю.В., Буянова О.В.).
Запропоновано та виконується 1 докторська та 4 кандидатських дисертацій.
За 2000-2004 роки проведено 7 науково-практичних конференцій, затверджених МОРЗ України. Співробітники кафедри брали участь у 6 міжнародних конгресах дерматологів ( Барселона, Лондон, Будапешт, Париж, Прага, Флоренція).

Виховна робота
Робота з студентами здійснюється за наступними темами:
- Профілактика венеричних хвороб;
- Боротьба з поширенням СНІДу.