 |
Нетяженко Василь Захарович
Декан медичного факультету №2, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, F .Е.S .С. Народився 8 квітня 1943 р. на окупованій території Полісся. Батько - Захар Лук'янович (1913-2000 рр.) - довгий час працював головним бухгалтером у Ясінянському лісокомбінаті та на фабриці штучного хутра селища Ясіня, брав участь у боях за визволення Варшави та Берліна. Нагороджений медалями та орденами, був важко поранений. Мати - Мотрона Кіндратівна (1913-1992 рр.) - працювала в колгоспі, вела хатнє господарство. Батько матері був
репресований та посмертно реабілітований. Дитинство, юнацькі роки, лікарська практика, науково-педагогічна та освітянська діяльність у галузі медицини тісно пов'язані із Закарпаттям. У 1959 р. закінчив Ясінянську середню школу в Рахівському районі, вчився тільки "на відмінно", на випускних іспитах отримав лише одну четвірку. Глибокі знання, здобуті в сільській школі, відомій на Закарпатті талановитими самовідданими вчителями, дозволили 16-річному юнакові успішно витримати вступні іспити до Київського медичного інституту. Подальшу освіту продовжував на медичному факультеті Ужгородського державного університету з 1961 р., який закінчив з відзнакою у 1965 р. Працював у Рахівській районній лікарні на станції швидкої допомоги, лікарем інтенсивної терапії та у Ясінянській дільничній лікарні - лікарем-терапевтом. Продовжив навчання та подальшу трудову діяльність аспірантом і старшим науковим співробітником клініки серцевої хірургії Київського НДІ туберкульозу та грудної хірургії (1969-1979 рр.) - на сьогодні Інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова. У 1973 р. захистив кандидатську дисертацію, коло науково-практичних інтересів під час цього етапу роботи окреслювалось інтенсивною терапією при оперативних втручаннях на відкритому серці, штучним кровообігом, збереженням безпечності оперативних втручань та післяопераційного періоду. У 1979 р. перейшов на роботу на кафедру госпітальної терапії № 1 Київського медичного інституту (асистент, з 1980 р. - доцент). У формуванні В.З. Нетяженка як клініциста, вченого та педагога неоціненну роль відіграв видатний терапевт, член-кореспондент АМН СРСР О.Й. Грицюк, який став на все життя Учителем з великої літери і в медицині, і в житті. Під його керівництвом у 1989 р. Василь Захарович захистив докторську дисертацію на тему "Особливості патогенезу, діагностики, лікування та профілактики нестабільних форм гострого великовогнищевого інфаркту міокарда". У цей час, крім розробки нових методів у галузі інтенсивної терапії, Василь Захарович починає активно займатися процесами прогнозування ускладнень при різних формах гострого інфаркту міокарда, аритмологією, ангіографією, програмованою електрокардіостимуляцією, згортуючою та фібринолітичною системою крові. Очолює, як науковий консультант, одне з найбільших відділень кардіореанімації у м. Києві.
З 1988 р. В.З. Нетяженко - завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 Українського державного медичного університету, прийшовши на яку, примножив збережені тут традиції Київської терапевтичної школи, фундаторами якої вважаються по праву такі величні постаті, як М.Д. Стражеско, Т.Г. Яновський, М.М. Губергриць та інші видатні вчені. З 1990 р. В.З. Нетяженко обіймає посаду декана медичного факультету № 2 Національного медичного університету імені
О.О.Богомольця, який щорічно випускає близько двохсот спеціалістів-лікувальників. Створена ним комп'ютерна система навчання студентів оптимізувала й уніфікувала педагогічний процес медичного університету. Василь Захарович - голова спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за спеціальністю "Кардіологія, ревматологія". У 1999 р. В.З. Нетяженко обирається дійсним членом Європейського товариства кардіологів (Р.Е.Б.С), у 2001 р. йому присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки та техніки України", а у 2002 р. обрано членом-кореспондентом АМН України за спеціальністю "Терапія". Василь Захарович - автор понад 550 наукових праць, серед яких, окрім оригінальних статей, 26 монографій, винаходи, навчальні програми та методичні посібники, підручники, керівництва для лікарів, інтернів та студентів; головний редактор журналу "Внутрішня медицина". Під його керівництвом підготовлено 8 докторів та 24 кандидати медичних наук. Наукові інтереси професора В.З. Нетяженка впродовж усієї його творчої діяльності прикуті до проблеми діагностики та лікування найпоширеніших серцево-судинних захворювань - ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, порушень серцевого ритму та провідності, некоронарогенних захворювань серця, системних захворювань сполучної тканини, а також присвячені міждисциплінарним підходам до діагностики та лікування внутрішніх органів з особливою увагою на вивчення процесів тромбоутворення та їх корекції. У 1995 р. була створена Українська Асоціація лікарів-інтерністів, президентом якої незмінно є В.З. Нетяженко. Щорічно в м. Києві та обласних центрах, включаючи Закарпаття, проводяться науково-практичні освітянські конференції для лікарів-інтерністів: терапевтів, кардіологів, ревматологів, пульмонологів, гастроентерологів, нефрологів, сімейних лікарів, невропатологів, лікарів інтенсивної терапії. За 13 років роботи було проведено 90 навчальних заходів, у яких узяли участь близько 40 тис. лікарів. На сьогодні Асоціація нараховує у своєму складі близько 10 тис. лікарів різних спеціальностей. За активну, багатопланову та масштабну діяльність Асоціація була включена до Міжнародного товариства внутрішньої медицини, а з 2006 р. В.З. Нетяженко ввійшов до виконавчого комітету президії Міжнародного товариства внутрішньої медицини. Надзвичайний інтерес становить проведення англомовних систем навчання спільно з Європейським товариством кардіологів, Міжнародним товариством внутрішньої медицини, у яких беруть участь провідні фахівці України та
відомі вчені з США, Бельгії, Німеччини, Франції, Англії, Швеції, Угорщини, Хорватії та ін. Ці курси є сертифікованими, всі учасники отримують дипломи міжнародного зразка та опановують найновітніші методи діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів. Не пориває зв'язок В.З. Нетяженко і з закарпатцями, ввійшовши до оргкомітету Товариства закарпатців у м. Києві. Спільно з товариством та лікарями-інтерністами було проведено ряд заходів у м. Ужгороді та м. Рахові. На кафедрі, очолюваній В.З. Нетяженком, працюють над кандидатськими та докторськими дисертаціями 8 співробітників, вихідців із Закарпаття. Одна з актуальних тем наукових робіт - оцінка причин та механізмів розповсюдження у жителів Закарпаття артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця в умовах проживання в гірській місцевості.
Василь Захарович підтримує тісний зв'язок з медиками Рахівського району, під час кожного свого приїзду до с. Ясіня здійснює консультативний прийом пацієнтів, надає хворим землякам допомогу в м. Києві. Захоплюється гірськолижним спортом, подорожами, класичною літературою, історією держав, художнім мистецтвом, зокрема мистецтвом художників Закарпаття.
Разом з дружиною Ніною - кандидатом медичних наук, кардіологом - виховали дочку Нонну - аспіранта, кардіолога та сина Романа - спеціаліста в галузі менеджменту. |
|
Щуліпенко Ігор Михайлович
Професор . 1937 року народження, закінчив з відзнакою Київський медичний інститут імені О.О.Богомольця у 1960 році. З 1960 р. до 1963 р. працював головним лікарем дільничної лікарні Попільнянського району Житомирської області.
З 196 3 р. по 196 9 р. послідовно навчався в клінічній ординатурі, аспірантурі на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб Київського медичного інституту. З 1974 р. по 1983 р. асистент, з 1983 р. по 1996 р. доцент, а з 1996 р. по теперішній час професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Докторську дисертацію захистив у 1993 році.
Щуліпенко І. М. – автор і співавтор 219 наукових і педагогічних праць, у тому числі 77 опублікованих після захисту докторської дисертації, 6 монографічних видань, 14 навчально-методичних рекомендацій, 2 навчальних посібників, 5 винаходів і патентів, 3 навчальних програм для вищих навчальних закладів і учнів медичних ліцеїв; автор впровадження у навчальний процес вищих освітніх медичних закладів ритуалу посвяти студентів у клініцисти.
Щуліпенко І. М з 1997 р. член спеціалізованої ради Національного медичного університету, член вченої ради медичного факультету №2, впродовж кількох років виконував обов'язки заступника декана 2-го медичного факультету НМУ. В 1997 р. обраний академіком Академії наук вищої школи України, нині – член президії Академії. |