Кафедра очних хвороб Національного медичного університету виникла в числі перших кафедр в Росії. Рішення про створення кафедри очних хвороб прийнято у вересні 1869 р., клініки очних хвороб - у березні 1870 р.

Першим завідуючим кафедри очних хвороб став професор Олександр Володимирович Іванов (1836-1880). Викладали очні хвороби на ІІІ та IV курсах, лекції з офтальмології читали по 3 години на тиждень у пристосованому приміщенні. Клініка мала амбулаторію та стаціонар на 10 ліжок.

О.В. Іванов - перший директор головної клініки Київського університету і основоположник патологічної анатомії в офтальмології. Праці професора О.В. Іванова одержали найвищу оцінку за кордоном. Він мав відмінну репутацію практичного лікаря, відомого в усій Росії.
Як педагог і лектор О.В, Іванов належав до найкращих професорів університету.

З 1881 до 1903 p. кафедру очолював професор Андрій Васильович Ходін (1847-1905). Офтальмологію викладали на IV і V курсах. Студенти слухали 70 двогодинних лекцій, а також були кураторами хворих з обов'язковим захистом історій хвороб, що було нововведенням проф. А.В. Ходіна.
Очну клініку було розширено з 10 до 25 ліжок, одержано хорошу амбулаторію, окрему аудиторію для читання лекцій, побудовано очну операційну.

З 1884 p. проф. А.В. Ходін почав видавати в Києві перший російський офтальмологічний журнал "Вестник офтальмологии", який і нині друкується у Москві і є основним журналом офтальмологів країн СНД.
Праці А.В.Ходіна присвячені виченню питань рефракції ока, світловідчуття, кольоровідчутгя, фізіології очних м'язів, клініки очних хвороб. І досі актуальна його докторська дисертація "Про точку обертання в очах з різною рефракцією".

У 1903-1918 pp. кафедру очолював професор Олександр Федорович Шимановський (1860-1918) - вихованець медичного факультету Київського університету. Талановитий лектор, проф. О.Ф. Шимановський багато часу і сили віддавав педагогічній діяльності. У 1909 p. він ввів обов'язкові для студентів практичні заняття, де вони засвоювали клінічні методи дослідження ока, займалися клінічним розбором хворих і написанням історій хвороб.
Для свого часу він був видатнам хірургом - офтальмологом.
Праці О.Ф. Шимановського присвячені вивченню проблеми пересадки рогової оболонки. В 1893 p. він перший в Росії зробив повну гомопластичну пересадку рогівки, взявши трансплантант з ока, видаленого у хворого на глаукому. Вперше у світі в 1911 p. він зробив трьом пацієнтам пересадку переднього відділу ока - операцію, яка і нині є екстраординарною. Цією операцією О.Ф. Шимановський передбачив досягнення сучасної трансплантології. Він перший вказав на можливість використання для пересадки трупної рогівки, збереженої при зниженій температурі.

З 1919 по 1921 p. кафедрою завідував його учень - Іван Юлійович Руберт (1874-1934), який дбайливо зберігав усі традиції свого вчителя. Професорові І.Ю. Руберту належить класична експериментальна робота "Про туберкульозно-алергічну природу та гістологічну структуру фліктен".

У 1920 p. на базі медичного факультету Київського університету був створений Київський медичний інститут.

У 1922 p. завідуючим кафедрою очних хвороб Київського медичного інституту обрано Михайла Андрійовича Левитського (1870-1942).
Клініку очних хвороб переведено в окремий триповерховий будинок, де було розміщено стаціонар на 40 ліжок з окремими операційною, перев'язувальною, фізкабінетом, лабораторією, навчальними кімнатами і великою амбулаторією. Проф. М.А. Левитський приділяв велику увагу оснащенню клініки діагностичною апаратурою, що дозволило значно підвищити ефективність лікувальної роботи кафедри і проводити навчання студентів на сучасному рівні. В цей період практична підготовка студентів відрізнялася високою якістю. Більшість занять проводили в амбулаторії.
Проф. М.А. Левитський - блискучий хірург-офтальмолог, при ньому об'єм хірургічних втручань на органі зору був досить значним. Серед порожнинних операцій на очному яблуці особливе місце посідала розроблена ним операція видалення з ока субретинального цистицерка. У музеї клініки і зараз зберігається унікальна колекція препаратів - 15 цистицерків, видалених з ока проф. М.А, Левитським.
Основний напрям його наукових досліджень полягав у пошуках методів локалізації офтальмоскопічних змін на поверхні склери. Разом з професором Гольдманом він склав таблицю проекції офтальмоскопічних змін на склеру, якою і досі користуються окулісти, особливо для локалізації розривів сітківки під час її відшарування.
У липні 1941 року кафедру очних хвороб Київського медичного інституту було евакуйовано до м. Челябінська, де її тимчасово очолив професор Олександр Якович Самойлов. У 1943 p. після звільнення Києва від німецько-фашистських окупантів кафедра повертається до рідного міста.
У 1944 p. завідуючим кафедрою стає професор В.Н. Архангельський (1897-1973). Він доклав багато зусиль до відновлення клініки. В пристосованому приміщенні було розгорнуто стаціонар на 50 ліжок і досить велику амбулаторію.
З грудня 1949 року базою кафедри стало очне відділення лікарні N 14 ім. Жовтневої революції, де спочатку було 60, потім 80 ліжок.
Наукові дослідження проф. В.Н. Архангельського присвячені головним чином вивченню морфологічної сутності патологічних процесів у оці, що дозволило йому пізніше видати атлас "Морфологічні основи офтальмоскопічної діагностики", удостоєний премії ім. M.I. Авербаха.
В.Н. Архангельський - автор підручника з очних хвороб для студентів (два випуски), відповідальний редактор багатотомного керівництва з очних хвороб для офгальмологів.
Протягом 1953-1954 навчального року кафедрою очних хвороб КМІ тимчасово завідував доцент Іван Андрійович Кореневич. Він працював на кафедрі впродовж 50 років (1916-1966), був досвідченим клініцистом, хірургом-офтальмологом, педагогом. Він є автором перекладу керівництва з біомікроскопії Кобі (1931) і монографії "Біомікроскопія ока" (1969). І.А. Кореневич навчив співробітників клініки широко застосовувати щілинну лампу, що сприяло найточнішій діагностиці, а пізніше полегшило перехід до мікрохірургії. З 1953 по 1964 p. І.А. Кореневич, на громадських засадах працює головним офтальмологом МОЗ УРСР.
У 1954 p. завідуючим кафедрою було обрано професора Павла Савича Плітаса, учня професора К.Х. Орлова. Професор П.С. Плітас впровадив строгу профілізацію викладання очних хвороб на кожному факультеті. Маючи художній хист, проф. П.С. Плітас ілюстрував лекції малюнками. Студенті досліджували хворих навіть під час екзаменів.
За час керівництва кафедрою проф. П.С. Плітасом у Жовтневій лікарні в 1958 р, відкрито пункт невідкладної очної допомоги (цілодобовий), у 1959 р. - глаукомний кабінет і першу в Києві лабораторію з добору і виготовлення контактних лінз.
Проф. П.С. Плітас приділяв велику увагу морфологічним дослідженням. У клініці систематично проводили клініко-анатомічні конференції з розрізом енуклейованих очей і розбиранням гістологічної картини мікропрепаратів. Було впорядковано музей макро- і мікропрепаратів, складено картотеку результатів гістологічних досліджень з замальовкою препаратів у журналі.
Професор П.С. Плітас - автор оригінального офтальмоскопічного атласу (1958), малюнки до якого виконав сам.
Професор П.С. Плітас багато і успішно оперував, особливо вдало робив пластичні операції на повіках і орбіті ока. Він розробив і запровадив складну операцію видалення амагнітних нефіксованих внутрішньоочних чужорідних тіл під контролем офтальмоскопії.
У 1966-1983 pp. кафедру очолювала професор Тетяна Володимирівна Шлопак (1918-1985). Офтальмологічну освіту здобула в Одесі в академіка В.П. Філатова. Під керівництвом якого виконала і захистила кандидатську дисертацію "Еластотонометричні дослідження і тканинна терапія при міопічних хоріоретинітах". Докторська дисертація її присвячена дуже важливій проблемі - вивченню ролі мікроелементів у очній патології. В 1969 p. T.B. Шлопак опублікувала монографію "Мікроелемент в офтальмології", в якій узагальнила свої багаторічні дослідження.
Професор T.B. Шлопак проводила велику роботу для поліпшення навчально-методичного процесу. З усіх тем практичних занять викладачі проводили показові заняття з наступним обговоренням їх і складанням чітких методичних розробок. На практичних заняттях наголошувалося на роботі студентів з хворими. Значно збільшено кількість ілюстративного матеріалу для практичних занять та лекцій (таблиці, муляжі, діапозитиви, кінофільми тощо). Навчальні кімнати обладнано апаратурою (щілинна лампа, периметр, кампіметр, адаптометр, аномалоскоп, апарат Рота, набір стекол тощо).
З метою удосконалення лікувально-консультативної роботи клініку було реконструйовано. Розширено коло оперативних втручань, серед яких були також операції, розроблені або удосконалені проф. T.B. Шлопак та її учнями, - реваскуляризація хоріоідеї при пігментній дистрофії сітківки, синусотрабекуломія з іридосклеректомією при глаукомі, антиглаукоматозна комбінована трофічна операція тощо.
З 1983 по 1985 p. обов'язки завідуючого кафедрою очних хвороб виконував учень професора П.С. Плітаса - доцент Леонід Олександрович Сєдой (1933 р. н.).


У грудні 1984 року на посаду завідуючого кафедрою було обрано доктора медичних наук Геннадія Дмитровича Жабоєдова (1938 р.н.), який розпочав роботу в лютому 1985 року. Г.Д. Жабоєдов одержав офтальмологічну освіту в Харкові, учень нейроофтальмолога члена-кореспондента АМН СРСР та АН УРСР професора І.Й. Меркулова. Захистив кандидатську дисертацію "Послідовні образи в нормі та під час захворювань зорово-нервового апарату" (1970) та докторську дисертацію "Патогенез набряків диску зорового нерва, їх клініка і диференціальна діагностика" (1983). Професор (1986), заслужений лікар України (1993), член-кореспондент АМН України (1997). У 1984 p. Г.Д. Жабоєдова нагороджено медаллю "Винахідник СРСР", у 1993 p. йому присвоєно звання "Заслуженого лікаря України", у 2000 році - "Заслуженого діяча науки та техніки".
В своїх працях запропонував нові діагностичні методи дослідження гостроти зору, поля зору, просторової та контрастної чутливості зорового нерву, сітківки, та пристрої для їх реалізації; нові методи консервативного та хірургічного лікування глаукоми та катаракти, захворювань сітківки та зорового нерву, пошкоджень органа зору, тяжких ускладнень очей у хворих на гіпертонічну хворобу, цукровий діабет, хронічну ниркову недостатність. Є науковим керівником центру "Травма ока" м.Києва. Створив сучасну українську школу нейроофтальмологів.
Підготував 14 кандидатів медичних наук і доктора медичних наук.
Г.Д. Жабоєдов - голова Проблемної комісії МОЗ та АМН України "Офтальмологія та тканинна терапія", куратор наукових досдіджень з очних хвороб наукової ради з клінічної медицини при Президії АМН України, член редакційної ради "Офтальмологічного журналу", член ВАКу України, керівник опорної кафедри очних хвороб, Президент асоціації нейроофтальмологів, глаукоматологів і ретинологів України.
Автор понад 300 наукових робіт, серед них - дві монографії, перший український підручник з офтальмології "Очні хвороби", термінологічний офтальмологічний словник, офтальмологічні розділи в трьох довідкових посібниках для лікарів, а також чисельні методичні рекомендації та навчальні посібники.

Кафедра очних хвороб нині займається розробкою нових методів діагностики та лікування захворювань сітківки та зорового нерва.
За роки існування київська офтальмологічна школа підготувала багато провідних вчених і відомих клініцистів, які очолили кафедри і офтальмологічні відділення у Києві та інших містах

Навчально - методична робота
На кафедрі навчаються студенти 5 курсу медичних, військового факультетів та 4 курсу стоматологічного факультету, аспіранти, магістри, інтерни, клінінчні ординатори.
Основними формами організації навчального процесу є лекції, практичні заняття, консультації, а також самостійна робота студентів. Студенти знайомляться з різними формами патології зорового аналізатора та клінічними підходами до їх лікування, оволодівають умінням діагностики та надання невідкладної допомоги при травмах очей, раптовій втраті зору та гострих запальних процесах кон'юнктиви, рогівки, судинної оболонки.
Кафедра має 302 ситуацiйнi задачi та 327 тестiв контролю по курсу офтальмологiї (20 ситуацiйних задач та 20-22 тести по кожнiй з 18 тем українською мовою), а також 100 тестів формату А "Крок-2", які використовуються на кожному занятті для оцінки поточного та кінцевого рiвня знань. Вивчення курсу офтальмології завершується диференційним заліком на медичних факультетах та ФПЛЗСУ, заліком - на стоматологічному факультеті.
Для забезпечення самостійної позааудиторної роботи студентів кафедрою розроблені компьютерні програми по підготовці до практичних занять та до ліцейзійного інтегрованого заліку "Крок-2".
Кафедра розташована на клінічних базах:
Основна база - Очна клініка, центр "Травма ока" Центральної міської клінічної лікарні (60 ліжок) - вул. Шовковична 39/1, тел.2279180, 2279120.
Філія №1 - Обласна клінічна лікарня - вул. Богоутовська, 1, тел. 2118981
Філія №2 - Офтальмологічна клініка "Ексімер" - вул. Димитрова, 5-б, тел. 2386800

Видавнича діяльність з 1999 - 2004:
Підручник: Жабоєдов Г.Д. та співавт. Очні хвороби - 1999, К. "Здоров'я", 17,41 др.арк.
Посібники:
- Посібник для лікарів- інтернів "Терапевтична офтальмологія" (автори - Жабоєдов Г.Д., Ватченко А.О., Цикова Т.Д., Тімофєєв М.М., Скрипник Р.Л.). Видання має гриф МОЗ України, Центрального методичного кабінета з вищої медичної освіти МОЗ України, 2003 р.
- "Практикум з очних хвороб для медичних училищ" (за редакцією Г.Д.Жабоєдова та В.В.Кіреєва). Видання має гриф МОЗ України, 2002 р.
- Програма з офтальмології для студентів медичних та стоматологічного факультетів. Г.Д.Жабоєдов, Г.С.Бондарева, Р.Л.Скрипник, 2000 р.
- Практичний посібник для хворих на глаукому "Глаукома" (автори - Г.Д.Жабоєдов, О.І.Куриліна, Д.С.Чурюмов) 2004 р.

На кафедрі працюють професор, 4 доценти, 6 асистентів за конкурсом, 4 асистента - зовнішні сумісники, 1 асистент - внутрішній сумісник, 1 асистент - за трудовою угодою (пенсійного віку).
З 1999р. - 2004р. навчалося 14 клінічних ординаторів (з них 2 закінчили ІІ медичний факультет НМУ), 5 магістрів (з них 3 закінчили ІІ медичний факультет НМУ), 7 клінічних ординаторів з іноземних держав.



Науково-дослідна робота
На кафедрі виконуються планові науково-дослідні роботи по темам "Нові методи діагностики та лікування дистрофічних уражень сітківки та зорового нерву" та "Діагностика і лікування діабетичної нейро- та ретинопатії", крім того проводяться дослідження з питань травми ока, глаукоми, катарактальної та рефракційної хірургії, новоутворень органу зору, синдрому "сухого" ока, нейроофтальмології, клінічні випробування нових лікарських препаратів, офтальмологічного обладнання та ін.
За період з 1999 по 2004 рік на кафедрі було видано 277 наукових праць, з них 83 статті в наукових фахових виданнях, опубліковано тез 194, зарєєстровано 11 патентів на винахід України, 9 рацпропозицій, зроблено 159 доповідей на науково-практичних конференціях, симпозіумах та конгресах в т.ч. 18 доповідей на міжнародних форумах.
За 1999 - 2004 рр. під керівництвом зав. кафедрою очних хвороб професора, член-кор. АМН України Г.Д.Жабоєдова захищені 1 докторська (Новицький І.Я., 2004р.) та 3 кандидатських дисертацій (Комащук А.С., 2002р., Сидорова М.В., 2003р., Радченко М.Р., 2003р.)
На даному етапі виконуються 2 докторські (доц. Р.Л.Скрипник, доц. О.І.Куриліна) та 8 кандидатських дисертацій (аспіранти Н.К.Гребень, О.В.Петренко, Т.О.Абрамія, пошукачі Коваленко Ю.В., Манойло Т.В., Коваленко Л.М., Копаенко Т.І., асистент Конах В.М.). Результати науково-дослідних робіт впроваджуються в лікувальну роботу клінічних баз кафедри та інших лікувально-профілактичних закладів, що сприяє наданню висококваліфікованої медичної допомоги хворим на судинні ураження сітківки та зорового нерва, з глаукомою, травмами ока та ін.

КАФЕДРА ОРГАНІЗУВАЛА ТА ПРОВЕЛА НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ КОНФЕРЕНЦІЇ
- Присвячені 130-річчю заснування кафедри офтальмології, 1999р.
- Науково-практична конференція "Сучасні аспекти лікування первинної відкритокутової глаукоми", 2002, 2003р. Наукова конференція "Синдром сухого глаза - актуальные вопросы диагностики и лечения", 2003р. Клінічні конференції та семінари з питань очного травматизму, 2001, 2002 рр.
По проблемам діабетичної оптичної нейропатії "Сучасні аспекти в діагностиці, диспансерізації, лікуванні та профілактиці захворювань очей при цукровому діабеті", 2004р.
- Семінар з проблем ексімерної лазерної корекції зору.
- Семінар з питань "Проблема сухого ока, хламідійне та герпетичне ураження очей", 2004 р.

Лікувальна робота
За останні 5 років в практику охорони здоров'я впроваджено нові методи діагностики:
- Ультразвукова А та В діагностика ушкоджень сітківки та зорового нерва
- Статичний компьютерний аналіз світлочутливості сітківки та зорового нерву
- Селективна ангіографія судин орбітальної ділянки при ішемічних оптичних нейропатіях
- Пахіметрія та адаптація тонометричних показників.
- Діагностика ушкоджень макулярної дільниці ока методом інтеріллюмінації
Нові методи лікування:
- Гелій - неонова лазерна терапія захворювань переднього відділу ока, лазерна терапія амбліопії та ускладненої прогресуючої терапії, лазерконструктивні операції при захворюваннях сітківки та зорового нерва
- Факоемульсифікація катаракти з імпланатацією гнучких інтраокулярних лінз через малі розтини
- Антиглаукоматозна неперфоруюча глибока склеректомія, віскоканалостомія, мікродренуючі пристрої при гіпертензіях ока
- Удосконалена методика розтину внутрішнього склерального кільця при оптичних нейропатіях та атрофіях зорового нерва
- Пластика кон'юнктивальної порожнини за допомогою твердої мозкової оболонки
- Співробітники кафедри консультують та здійснюють планове та ургентне лікування хворих центру "Травма ока" ЦМКЛ
- За рік в клініці кафедри проходить лікування близько 2500 хворих, проводиться біля 1500 хірургічних втручань та 4000 консультацій
За останній час на кафедрі впроваджені найсучасніші методики хірургічного лікування катаракти та глаукоми

На кафедрі офтальмології НМУ фахово-наставницька робота проводиться з молодими викладачами, аспірантами, клінічними ординаторами, інтернами та студентами. До неї залучаються найбільш досвідчені викладачі кафедри, які особистим прикладом впливають на становлення фахової підготовки лікарів.

Згідно наказу по університету, кафедра, проводить курацію студентів 5 курсу 2 медичного факультету: 1 - 5 групи. На засіданнях кафедри розглядаються питання виховної роботи. Затверджується список викладачів-кураторів на кожен поточний рік. Кураторська робота проводиться у позаурочний час, а також під час проведення лекцій та практичних занять.
Куратори груп і завач кафедри проводять з студентами зустрічі, бесіди, пропонують студентам по можливості відвідувати театри, музеї, спортивні заходи.
Кураторська робота виконується також у гуртожитку №7. На засіданні кафедри обговорюються питання щодо цієї роботи: складено та затверджено графік відвідування гуртожитку викладачами кафедри. Під час відвідування гуртожитку куратори звертають свою увагу на дотримання студентами правил проживання, санітарний стан кімнат та інших приміщень.
При можливості надають студентам, що мешкають у гуртожитку, допомогу у вирішенні побутових питань, консультації.

На кафедрі в студентському науковому гуртку за останні 5 років навчалось 67 студентів (щорічно 13-17), які проводили науково-дослідну роботу. Проводяться дослідження з різноманітних проблем офтальмології: травма ока, функціональна діагностика зорових функцій, дія гіпотензивних препаратів при глаукомі, новоутворення органу зору та багато інших.
Звітом про проведену наукову роботу є доповіді про отримані результати, виступи на науково-практичних конференціях, студентських наукових конференціях. Гуртківці кафедри мають дипломи переможців. Багато членів наукового студентського гуртка мають друковані роботи.